Сьогодні, в умовах зниження споживчого попиту, м'ясопереробні підприємства України скорочують свої витрати. На жаль, не в першу чергу переглядають виробничі процеси на предмет зменшення енерговитрат, а переглядають рецептури на предмет здешевлення готової продукції. Така оптимізація, як правило, призводить до погіршення якості, збільшення ризиків втрати клієнтів. У зв'язку з вимогами ринку виробники ковбас і делікатесів перейшли практично на 100 %-і продажі упакованої продукції. Витрати на придбання пакувальних матеріалів є істотними. Тому першим завданням є зниження закупівельних цін. Але її реалізація, швидше за все, приведе до зниження якості плівки і зниження термінів зберігання, развакуумации в торгівельних точках, втратою клієнтів. В першу чергу постачальник пакувальних матеріалів для зниження собівартості може зменшити бар'єрний шар. Отримавши такий пакувальний матеріал, єдине, що ми можемо перевірити - це товщину плівки електронним мікрометром. Неможливо оперативно перевірити склад і функціональні характеристики плівки перед тим, як запустити її у виробництво. Оцінка якості відбувається на підставі термінів придатності, які продукт витримав у власних складах в ідеальних умовах. Як продукт поведеться при транспортуванні, в торгівельних точках можна тільки припустити. При цьому власник бере на себе додаткові ризики з неприємними наслідками - збільшення повернень із-за не відповідності заявленим термінам зберігання, збільшенням витрат на переробку повернень, зниження довіри споживачів і втратою клієнтів.
Зниження ціни практично завжди призводить до зниження якості. Тому при ухваленні рішень оптимізації витрат м'ясопереробним підприємствам необхідно розпочинати з цілого ряду рішень, які спрямовані на зниження виходу бракованої продукції (моніторинг і візуалізація технологічних процесів), перехід на енергозбережні технології (модернізація систем управління постачання енергоресурсами), зменшення впливу "людського чинника" на якість продукції.